Музейні студії. Римський кубок та Шляхетський посуд.

  Проєкт "Музейні студії" на початку липня продовжується двома виставками

У попередній публікації розміщена інформація про фондову колекцію "Шляхетський посуд" а у цій ми публікуємо довідку про історико-археологічну цінність комплексу артефактів черняхівської культури з могильника «Бережанка» та його ключового експоната.

Фондова збірка Кременецького краєзнавчого музею містить унікальний комплекс артефактів, що репрезентують черняхівську культуру – яскраве явище епохи раннього середньовіччя (ІІ–ІV ст. н.е.) на території Східної Європи. Ці знахідки походять з ґрунтового могильника, виявленого у 1971 році археологом В.К. Воляником поблизу села Бережанка (хутір Зіновеччина) на Кременеччині, у верхів’ях річки Горинь.

Археологічний контекст

Систематичні розкопки, проведені у 1972 році, дозволили дослідити дев’ять поховань, що демонструють характерний для черняхівської культури біритуалізм: шість тілопокладань та три тілоспалення. Поховальний інвентар, знайдений у могилах, є надзвичайно інформативним і включає гончарний сіроглиняний посуд, металеві фібули, прикраси, елементи одягу та, що найважливіше, предмети римського імпорту. Ці знахідки свідчать про складну соціальну структуру, розвинені ремесла та активні торговельні й культурні контакти населення, що проживало на наших землях майже дві тисячі років тому, з Римською імперією.

Ключовий експонат: Римський скляний кубок IV ст. н.е.

Перлиною археологічної колекції музею та центральним експонатом даного комплексу є скляний кубок, знайдений в одному з тілопокладань. Цей артефакт має виняткове наукове та експозиційне значення.

·         Опис та атрибуція: Кубок виготовлений із прозорого видувного скла з легким зеленкуватим відтінком, який з часом набув патини внаслідок довгого перебування у ґрунті. Він має витончену тюльпаноподібну форму з опуклим дном. Декор виробу лаконічний і водночас виразний – шість вертикальних рельєфних валиків, що надають йому додаткової міцності та естетичної привабливості. За формою та технологією виготовлення кубок є класичним зразком продукції склодувних майстерень Римської імперії, ймовірно з провінцій Паннонія або Мезія, і датується IV століттям нашої ери.

·         Історична інтерпретація та значення: У ІІІ–IV ст. н.е. скляний посуд був предметом розкоші та рідкісним імпортним товаром на землях «barbaricum». Наявність такого кубка у похованні беззаперечно вказує на високий соціальний статус померлої людини – ймовірно, військового вождя, старійшини роду або члена племінної еліти. Цей предмет є матеріальним свідченням престижного споживання та бажання місцевих лідерів наслідувати імперську культуру. Потрапляли такі речі на наші території внаслідок торгівлі, як дипломатичні дарунки або військові трофеї.

Висновок: Музейне значення

Римський скляний кубок з бережанського могильника – це не просто давня посудина. Це унікальний артефакт, що є яскравим маркером історичних процесів, які відбувалися на території Кременеччини понад 1700 років тому. Він уособлює зв'язок нашого краю зі світом античної цивілізації та дозволяє відвідувачам музею наочно уявити складність і багатство матеріальної та духовної культури населення черняхівської доби.

Представляючи цей експонат в експозиції залу «Археологія», Кременецький краєзнавчий музей виконує свою головну місію: зберігати та інтерпретувати унікальну спадщину рідного краю, роблячи її доступною та зрозумілою для широкої аудиторії.

Директор Кременецького краєзнавчого музею