Музейні студії. Римський кубок та Шляхетський посуд.

  Проєкт "Музейні студії" на початку липня продовжується двома виставками

У попередній публікації розміщена інформація про фондову колекцію "Шляхетський посуд" а у цій ми публікуємо довідку про історико-археологічну цінність комплексу артефактів черняхівської культури з могильника «Бережанка» та його ключового експоната.

Фондова збірка Кременецького краєзнавчого музею містить унікальний комплекс артефактів, що репрезентують черняхівську культуру – яскраве явище епохи раннього середньовіччя (ІІ–ІV ст. н.е.) на території Східної Європи. Ці знахідки походять з ґрунтового могильника, виявленого у 1971 році археологом В.К. Воляником поблизу села Бережанка (хутір Зіновеччина) на Кременеччині, у верхів’ях річки Горинь.

Археологічний контекст

Систематичні розкопки, проведені у 1972 році, дозволили дослідити дев’ять поховань, що демонструють характерний для черняхівської культури біритуалізм: шість тілопокладань та три тілоспалення. Поховальний інвентар, знайдений у могилах, є надзвичайно інформативним і включає гончарний сіроглиняний посуд, металеві фібули, прикраси, елементи одягу та, що найважливіше, предмети римського імпорту. Ці знахідки свідчать про складну соціальну структуру, розвинені ремесла та активні торговельні й культурні контакти населення, що проживало на наших землях майже дві тисячі років тому, з Римською імперією.

Ключовий експонат: Римський скляний кубок IV ст. н.е.

Перлиною археологічної колекції музею та центральним експонатом даного комплексу є скляний кубок, знайдений в одному з тілопокладань. Цей артефакт має виняткове наукове та експозиційне значення.

·         Опис та атрибуція: Кубок виготовлений із прозорого видувного скла з легким зеленкуватим відтінком, який з часом набув патини внаслідок довгого перебування у ґрунті. Він має витончену тюльпаноподібну форму з опуклим дном. Декор виробу лаконічний і водночас виразний – шість вертикальних рельєфних валиків, що надають йому додаткової міцності та естетичної привабливості. За формою та технологією виготовлення кубок є класичним зразком продукції склодувних майстерень Римської імперії, ймовірно з провінцій Паннонія або Мезія, і датується IV століттям нашої ери.

·         Історична інтерпретація та значення: У ІІІ–IV ст. н.е. скляний посуд був предметом розкоші та рідкісним імпортним товаром на землях «barbaricum». Наявність такого кубка у похованні беззаперечно вказує на високий соціальний статус померлої людини – ймовірно, військового вождя, старійшини роду або члена племінної еліти. Цей предмет є матеріальним свідченням престижного споживання та бажання місцевих лідерів наслідувати імперську культуру. Потрапляли такі речі на наші території внаслідок торгівлі, як дипломатичні дарунки або військові трофеї.

Висновок: Музейне значення

Римський скляний кубок з бережанського могильника – це не просто давня посудина. Це унікальний артефакт, що є яскравим маркером історичних процесів, які відбувалися на території Кременеччини понад 1700 років тому. Він уособлює зв'язок нашого краю зі світом античної цивілізації та дозволяє відвідувачам музею наочно уявити складність і багатство матеріальної та духовної культури населення черняхівської доби.

Представляючи цей експонат в експозиції залу «Археологія», Кременецький краєзнавчий музей виконує свою головну місію: зберігати та інтерпретувати унікальну спадщину рідного краю, роблячи її доступною та зрозумілою для широкої аудиторії.

Директор Кременецького краєзнавчого музею

Про історико-мистецьку цінність колекції «Шляхетський посуд. Скарб»

 

Про історико-мистецьку цінність колекції «Шляхетський посуд. Скарб» фондової збірки Кременецького краєзнавчого музею

Кременецький краєзнавчий музей володіє унікальною колекцією європейського посуду, що складається з 23 предметів і має назву «Шляхетський посуд. Скарб». Відповідно до інвентарних карток, артефакти були взяті на облік у грудні 1976 року. За легендою, предмети були знайдені як єдиний скарб на території крейдяного кар'єру, що робить їх не просто набором посуду, а своєрідною «капсулою часу».

Колекція, що охоплює період від початку XVIII до 30-х років XX століття, є надзвичайно цінною завдяки своїй різноманітності, географії походження та функціональному призначенню. Вона дає змогу простежити культурні, торговельні та релігійні зв'язки Кременця з європейськими осередками.

Предмети колекції можна класифікувати за кількома основними групами:

1. Західноєвропейський посуд XVIII–XIX ст. Найстарішими експонатами є олов'яні таці, датовані 1710 роком, про що свідчить клеймо. Зображення на клеймі ангела з вагами дозволяє припустити їхнє походження зі Страсбургу. На одній з таць пізніше нанесено гравіювання «АВ», що свідчить про персоналізацію предмета власником. До цієї ж епохи належить і витончений олов'яний соусник (XIX ст.) з підйомним механізмом кришки, оздобленої жолудями. Окрему підгрупу складають п'ять мірних чарок для рідин (XIX ст.) французького походження (м. Ліон), що підтверджується відповідними клеймами. Наявність тачмарок та витиснених одиниць виміру вказує на їхнє метрологічне призначення.

2. Скандинавський дизайн початку ХХ ст. Значну частину колекції становлять вироби шведських майстрів 20-30-х років ХХ ст., що демонструє тогочасні торговельні зв'язки. Зокрема, це два тарілі роботи відомого дизайнера Едвіна Оллерса, про що свідчить авторське клеймо «Ollers». Також до цієї групи належать два дзбани та ємність амфороподібної форми з клеймами «GAB TENN SvenskWara» та «SVENSKT Tenn Company, Stockholm», що вказують на матеріал (олово) та виробника.

3. Предмети ритуального та релігійного призначення. Ця група підкреслює полікультурність та поліконфесійність Кременця. У колекції наявна глибока підвісна посудина з вигравіюваними символами ордену Єзуїтів (JHS та серце), яка, судячи зі слідів накипу, могла слугувати для святої води при вході до храму. Окрім того, дві невеликі миски з символами, що нагадують літери івриту, вказують на їхнє ймовірне використання в іудейських ритуалах.

Загальний стан та інші предмети Більшість предметів виготовлено з олова, кілька – з жесті. Також до колекції входить олов'яний черпак (XIX ст.) та супниця з клеймом «BENETTI». Всі предмети мають сліди природного старіння та окислення, що підтверджує їхню автентичність та довгу історію побутування перед тим, як вони стали скарбом.

Висновок: Колекція «Шляхетський посуд. Скарб» має виняткову історичну та мистецьку цінність. Вона є не просто зібранням побутових предметів, а матеріальним свідченням багатої історії Кременця як важливого культурного та торговельного центру Східної Європи. Географічне розмаїття походження експонатів (Франція, Швеція, ймовірно, Німеччина) та їхнє різне конфесійне призначення роблять цю колекцію важливим джерелом для вивчення міжнародних зв'язків, історії мистецтва та повсякденного життя шляхти і духовенства впродовж трьох століть. Колекція є однією з перлин фондової збірки музею і має високий експозиційний потенціал.

Директор Кременецького краєзнавчого музею