Музейні студії. Римський кубок та Шляхетський посуд.

  Проєкт "Музейні студії" на початку липня продовжується двома виставками

У попередній публікації розміщена інформація про фондову колекцію "Шляхетський посуд" а у цій ми публікуємо довідку про історико-археологічну цінність комплексу артефактів черняхівської культури з могильника «Бережанка» та його ключового експоната.

Фондова збірка Кременецького краєзнавчого музею містить унікальний комплекс артефактів, що репрезентують черняхівську культуру – яскраве явище епохи раннього середньовіччя (ІІ–ІV ст. н.е.) на території Східної Європи. Ці знахідки походять з ґрунтового могильника, виявленого у 1971 році археологом В.К. Воляником поблизу села Бережанка (хутір Зіновеччина) на Кременеччині, у верхів’ях річки Горинь.

Археологічний контекст

Систематичні розкопки, проведені у 1972 році, дозволили дослідити дев’ять поховань, що демонструють характерний для черняхівської культури біритуалізм: шість тілопокладань та три тілоспалення. Поховальний інвентар, знайдений у могилах, є надзвичайно інформативним і включає гончарний сіроглиняний посуд, металеві фібули, прикраси, елементи одягу та, що найважливіше, предмети римського імпорту. Ці знахідки свідчать про складну соціальну структуру, розвинені ремесла та активні торговельні й культурні контакти населення, що проживало на наших землях майже дві тисячі років тому, з Римською імперією.

Ключовий експонат: Римський скляний кубок IV ст. н.е.

Перлиною археологічної колекції музею та центральним експонатом даного комплексу є скляний кубок, знайдений в одному з тілопокладань. Цей артефакт має виняткове наукове та експозиційне значення.

·         Опис та атрибуція: Кубок виготовлений із прозорого видувного скла з легким зеленкуватим відтінком, який з часом набув патини внаслідок довгого перебування у ґрунті. Він має витончену тюльпаноподібну форму з опуклим дном. Декор виробу лаконічний і водночас виразний – шість вертикальних рельєфних валиків, що надають йому додаткової міцності та естетичної привабливості. За формою та технологією виготовлення кубок є класичним зразком продукції склодувних майстерень Римської імперії, ймовірно з провінцій Паннонія або Мезія, і датується IV століттям нашої ери.

·         Історична інтерпретація та значення: У ІІІ–IV ст. н.е. скляний посуд був предметом розкоші та рідкісним імпортним товаром на землях «barbaricum». Наявність такого кубка у похованні беззаперечно вказує на високий соціальний статус померлої людини – ймовірно, військового вождя, старійшини роду або члена племінної еліти. Цей предмет є матеріальним свідченням престижного споживання та бажання місцевих лідерів наслідувати імперську культуру. Потрапляли такі речі на наші території внаслідок торгівлі, як дипломатичні дарунки або військові трофеї.

Висновок: Музейне значення

Римський скляний кубок з бережанського могильника – це не просто давня посудина. Це унікальний артефакт, що є яскравим маркером історичних процесів, які відбувалися на території Кременеччини понад 1700 років тому. Він уособлює зв'язок нашого краю зі світом античної цивілізації та дозволяє відвідувачам музею наочно уявити складність і багатство матеріальної та духовної культури населення черняхівської доби.

Представляючи цей експонат в експозиції залу «Археологія», Кременецький краєзнавчий музей виконує свою головну місію: зберігати та інтерпретувати унікальну спадщину рідного краю, роблячи її доступною та зрозумілою для широкої аудиторії.

Директор Кременецького краєзнавчого музею

Про історико-мистецьку цінність колекції «Шляхетський посуд. Скарб»

 

Про історико-мистецьку цінність колекції «Шляхетський посуд. Скарб» фондової збірки Кременецького краєзнавчого музею

Кременецький краєзнавчий музей володіє унікальною колекцією європейського посуду, що складається з 23 предметів і має назву «Шляхетський посуд. Скарб». Відповідно до інвентарних карток, артефакти були взяті на облік у грудні 1976 року. За легендою, предмети були знайдені як єдиний скарб на території крейдяного кар'єру, що робить їх не просто набором посуду, а своєрідною «капсулою часу».

Колекція, що охоплює період від початку XVIII до 30-х років XX століття, є надзвичайно цінною завдяки своїй різноманітності, географії походження та функціональному призначенню. Вона дає змогу простежити культурні, торговельні та релігійні зв'язки Кременця з європейськими осередками.

Предмети колекції можна класифікувати за кількома основними групами:

1. Західноєвропейський посуд XVIII–XIX ст. Найстарішими експонатами є олов'яні таці, датовані 1710 роком, про що свідчить клеймо. Зображення на клеймі ангела з вагами дозволяє припустити їхнє походження зі Страсбургу. На одній з таць пізніше нанесено гравіювання «АВ», що свідчить про персоналізацію предмета власником. До цієї ж епохи належить і витончений олов'яний соусник (XIX ст.) з підйомним механізмом кришки, оздобленої жолудями. Окрему підгрупу складають п'ять мірних чарок для рідин (XIX ст.) французького походження (м. Ліон), що підтверджується відповідними клеймами. Наявність тачмарок та витиснених одиниць виміру вказує на їхнє метрологічне призначення.

2. Скандинавський дизайн початку ХХ ст. Значну частину колекції становлять вироби шведських майстрів 20-30-х років ХХ ст., що демонструє тогочасні торговельні зв'язки. Зокрема, це два тарілі роботи відомого дизайнера Едвіна Оллерса, про що свідчить авторське клеймо «Ollers». Також до цієї групи належать два дзбани та ємність амфороподібної форми з клеймами «GAB TENN SvenskWara» та «SVENSKT Tenn Company, Stockholm», що вказують на матеріал (олово) та виробника.

3. Предмети ритуального та релігійного призначення. Ця група підкреслює полікультурність та поліконфесійність Кременця. У колекції наявна глибока підвісна посудина з вигравіюваними символами ордену Єзуїтів (JHS та серце), яка, судячи зі слідів накипу, могла слугувати для святої води при вході до храму. Окрім того, дві невеликі миски з символами, що нагадують літери івриту, вказують на їхнє ймовірне використання в іудейських ритуалах.

Загальний стан та інші предмети Більшість предметів виготовлено з олова, кілька – з жесті. Також до колекції входить олов'яний черпак (XIX ст.) та супниця з клеймом «BENETTI». Всі предмети мають сліди природного старіння та окислення, що підтверджує їхню автентичність та довгу історію побутування перед тим, як вони стали скарбом.

Висновок: Колекція «Шляхетський посуд. Скарб» має виняткову історичну та мистецьку цінність. Вона є не просто зібранням побутових предметів, а матеріальним свідченням багатої історії Кременця як важливого культурного та торговельного центру Східної Європи. Географічне розмаїття походження експонатів (Франція, Швеція, ймовірно, Німеччина) та їхнє різне конфесійне призначення роблять цю колекцію важливим джерелом для вивчення міжнародних зв'язків, історії мистецтва та повсякденного життя шляхти і духовенства впродовж трьох століть. Колекція є однією з перлин фондової збірки музею і має високий експозиційний потенціал.

Директор Кременецького краєзнавчого музею

ЗАПРОШЕННЯ ДО УЧАСТІ ІІ Науково-методичного семінару «МУЗЕЙ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ В УКРАЇНІ», присвячений 131 річниці з Дня народження українського державного діяча доби УНР та на еміграції РОМАНА БЖЕСЬКОГО

  

Кременецька міська рада / Кременецький краєзнавчий музей / Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія  ім. Тараса Шевченка Кафедра історії та методики навчання

Шановні колеги! ПОВІДОМЛЯЄМО ПРО ПРОВЕДЕННЯ

ІІ Науково-методичного семінару «МУЗЕЙ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ В УКРАЇНІ»,
присвячений 131 річниці з Дня народження українського державного діяча доби УНР та на еміграції РОМАНА БЖЕСЬКОГО

8-9 квітня 2025 р. о 11.30 год. у Кременецькому краєзнавчому музеї

за адресою:Тернопільська область, м. Кременець, в. Шевченка 90 

ФОРМИ ТА УМОВИ УЧАСТІ У СЕМІНАРІ:

Очний або онлайн-виступ з доповіддю та розміщення тез у збірнику матеріалів.

За результатами семінару планується видання збірника тез. Учасники семінару отримають сертифікати (12 академічних годин, 0,4 кредити ЄКТС )

ВИМОГИ ДО ПОДАННЯ МАТЕРІАЛІВ СЕМІНАРУ

Публікації, обсягом до 5 сторінок, написані українською мовою, оформлені в текстовому редакторі Microsoft Office Word надсилати до 05 квітня 2025 р. (включно) на ел. адресу  kremenetsmuseum@gmail.com з темою листа «Публікація. Семінар».

Вимоги до оформлення: формат сторінки А4, усі поля – 2,0 см, шрифт Times New Roman, кегль 14, міжрядковий інтервал 1,0; з вирівнюванням праворуч - Прізвище та ім’я  автора жирним шрифтом, з нового рядка курсивом – науковий ступінь, вчене звання, посада та назва установи/навчального закладу, електронна адреса автора. Група, факультет, найменування навчального закладу – для учасників студентів), науковий ступінь (якщо є). Відомості про наукового керівника (для тез учасників - студентів) далі, по центру, НАЗВА СТАТТІ великими літерами жирним шрифтом.

У наступному рядку курсивом з вирівнюванням за шириною – анотація та ключові слова українською мовою. Після пропуску одного рядка, текст статті, після якого, ЛІТЕРАТУРА (список використаних джерел); посилання в тексті на літературу та інтернет-джерела записуються у квадратних дужках.

Надіслані публікації мають відповідати тематиці семінару. Співавторів має бути не більше трьох. Матеріали в збірнику семінару буде подано в авторській редакції (збережено стилістику, орфографію та мову). Автори опублікованих матеріалів несуть відповідальність за точність наведених фактів, цитат, посилань на джерела тощо.

Оргкомітет залишає за собою право рекомендувати або відхиляти тексти, які суперечать принципам і правилам академічної доброчесності, не відповідають вимогам до оформлення або надіслані  після 05.04.2025  р.

Додаткову інформацію Ви можете отримати за телефоном: 0683564141

Завантажити інформаційний лист ( документ Word)

Оргкомітет

Потенціал музейної педагогіки використовується освітніми закладами Кременеччини

Потенціал музейної педагогіки використовується освітніми закладами Кременеччини.

Доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії та методики навчання Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка Ірина СКАКАЛЬСЬКА для студентів ОПП Середня освіта (Історія). Музейна справа читає предмет Історія України 19-21 століття. Тема однієї з лекцій «Українська революція та створення Центральної Ради».

В ході лекції професор посилається на музені предмети Кременецького краєзнавчого музею, які напряму дотичні до проблиматики лекції та постаті Бориса КОЗУБСЬКОГО, члена Центральної Ради, голови Кременецької міської думи (1917-18рр.), голови Кременецької повітової управи (1919 р.).

На музейних предметах "Кременецькі карбованці" стоїть підпис Бориса КОЗУБСЬКОГО.

Кременецький краєзнавчий музей продовжує висвітлювати інформацію про музейні колекції та зібрання для педагогів, яка може їм знодобитися для навчання і виховання здобувачів освіти.

Кременецький Малий кобзар у Дубно

11 березня 2025 р. у рамках реалізації Першого міжрегіонального проєкту "Музейні студії" в Дубенському замку Кременецький краєзнавчий музей презентував виставку "Кременецький малий кобзарь".

Учні шкіл Дубна декламували поезії Тараса Шевченка. Під час студій для музейних працівників та запрошених гостей доктор історичних наук, професор Ірина Скакальська прочитала лекцію на тему: "Вшанування Тараса Шевченка у Західній Волині в 1920–1930-х роках: практики публічної історії та культурна пам’ять".

Директор музею Андрій Левчук подарував для бібліотеки Дубенського заповідника видання Національного музею Вільнюса про історію ВКЛ, княжі роди, герби.

Продовження буде, чекаємо в Кременці

6 березня у Кременецькому краєзнавчому музеї презентували Перший регіональний проєкт "Музейні студії"

Оскільки березень є традиційним місяцем, коли згадуємо постать Тараса Шевченка, то в музеї представлено "Малу книжку, Т.Г. Шевченка" із фондів Державного історико-культурного заповідника м. Дубно, марки українського підпілля із ілюстраціями на Шевченківську тематику та факсимільне видання Кобзаря.

До заходу долучилися представники Кременецької міської ради - міський голова Андрій Смаглюк та заступник Микола Матвіюк, начальник управління освіти, культури та спорту Людмила Станько, гості в т.ч. колеги з ДІКЗу м. Дубна із директором Леонідом Кічатим.

Експонати представила заступник директора Дубенського замку Надія Любецька.

До уваги присутніх доктор іст.н., професор Ірина Скакальська та канд. іст. н., доцент Володимир Собчук виголосили доповіді щодо перебування Т.Шевченка на Кременеччині та про міжвоєнні традиції відзначення Шевченківських днів.

Директор ККМ Андрій Левчук представив своє дослідження публічної історії постаті Тараса Шевченка.

Чотири предмети із фондів ДІКЗ м. Дубно у залі Шевченка Кременецького Краєзнавчого музею експонуватимуться до кінця березня.

https://www.facebook.com/share/v/18nNdHb8QA/

Навіки в нашому серці

 У п`ятницю, 14 лютого 2025 року, о 12.00 год. у виставковій залі Кременецького краєзнавчого музею відбудеться вечір пам`яті Дмитра Лабуткіна (10-та річниця від дня загибелі) "Навіки в нашому серці".

Навіки в нашому серці...

Під таким гаслом у виставковій залі Кременецького краєзнавчого музею відбувся день пам'яті Дмитра Лабуткіна. Вже 10 років з дня загибелі військового журналіста, кременчана, сина, батька, чоловіка ...

Батьки Героя ініціювали відкриття у виставковій залі ККМ камеральної виставки особистих речей Дмитра, де представили фото, публікації, нагороди.

Зусиллями Кременецького академічного ліцею ім. Уласа Самчука організовано дійство пам'яті загиблого. У затишній атмосфері звучали спогади про Дмитра Лабуткіна із уст батьків, вчителів, одногрупників, керівництва міста.

Звучали пам'ятні вірші, пісні. А також вручено іменну стипендію ім. Дмитра Лабуткіна учням ліцею.

Кожен присутній перейнявся болем, смутком, ще раз пережили ці події.

Коли молодь небайдужа...

 19 лютого 2025 року у Кременецькому краєзнавчому музеї відбулося засідання студентського історичного клубу "Х легіон", який діє при Кафедрі історії та методики навчання КОГПА ім. Т. Шевченка.

Під егідою професора, доктора історичних наук, доцента Ірини Скакальської молодь активно дискутували на тему творчості Уласа Самчука та його твору "Юність Василя Шеремети" адже цьогоріч відзначається 120 років від дня народження письменника. Символічно, що молодь обрала твір власне про його молоді роки та період навчання у нашому крем'яному місті.

Студентство надзвичайно цікаво організувало засідання клубу, адже кожен з присутніх пройнявся епохою міжвоєнного Кременця,середовищем української приватної гімназії. Учасники клубу обрали кожен для себе близький серцю уривок із твору письменника і процитували його. Цікаво, що майже всі уривки спрямовували на патріотичні роздуми, тверду громадську позицію. У такому приємному товаристві час промайнув непомітно.

Кременецький краєзнавчий музей вдячний молоді за активність і запрошує до подальшої співпраці, адже такий формат роботи сприятиме ненав'язливій популяризації культурної спадщини регіону серед молодого покоління.

МУЗЕЙНІ СТУДІЇ