понеділок, 10 травня 2021 р.

УКРАЇНСЬКА МУЗЕЙНА МЕДІАПЛАТФОРМА

 Це публікація про національний проєкт для музеїв України, над яким я, як автор ідеї, працюю вже не перший рік. Отримавши високу оцінку проєкту цього року ми не набрали найвищий бал, та не були профінансовані Українським культурним фондом. Підтримка моєї ідеї колегами з інших музеїв України, підтверджена актуальністю проекту, оцінками експертів Фонду, надихає мене продовжувати цю складну та цікаву справу! Запрошую до співпраці!
                               Директор Кременецького краєзнавчого музею, Андрій ЛЕВЧУК 
                               м. Кременець 10.05.2021 р.

  У січні 2021 року Кременецький краєзнавчий музей подавав на конкурсну програму "Аудіовізуальне мистецтво" Українського культурного фоду Міністерства культури та інформаційної політики України, ЛОТ 3. "Відеоконтент для медіаплатформ" заяку національного типу "Українська музейна медіаплатформа" (Ukrainian museum media platform).

  Проект УКРАЇНСЬКА МУЗЕЙНА МЕДІАПЛАТФОРМА зареєстровано на сайті УКФ під номером 4AVS32-02810, пройшла технічний відбір та експертну оцінку (рейтинг 392 бали з 475 можливих).

  Декілька цитат від експертів УКФ, які проводили оцінку: 

  "Об`єднання українських музеїв в проекті «Українська музейна медіаплатформа» для створення сучасного аудіовізуального контенту забезпечить популяризацію та осучаснення культурної спадщини. Музеї стануть більш доступними до громадян та отримають можливість комунікації з потенційними відвідувачами. Ідея розміщення сторінок музеїв в соціальних мережах та розповсюдження там різноманітних майстер-класів, лекцій та інших матеріалів вписується у загальносвітову тенденцію діджиталізації музейної справи."

________________________________

  "Підтримка музейної справи в Україні, навіть, в тій чи іншій мірі, її лобіювання, на мою думку, справа шляхетна. Підбір команди для реалізації задуму заявника не викликає жодних сумнівів, більше того, вони чітко проголошують свої наміри, підкріплюючи водночас їх доволі аргументованим переліком попередніх науково-творчих досягнень. Та хотілося би надати пораду про залучення до цієї важливої роботи двох-трьох фахівців -професіоналів з аудіовізуального сектору. З їх допомогою треба підняти майбутній контент на високий, нетрадиційний рівень."

________________________________

  "Проект є надзвичайно актуальним, адже він дозволить модернізувати музейну справу в Україні та долучити до неї нову, більш широку аудиторію. Тому проект підвищить інституційну спроможність музеїв, посилить роль культури в розвитку суспільства, сприятиме творенню нового культурного продукту та популяризації української культури. До того ж, він об'єднує низку українських музейних інституцій в одну медіаплатформу, і, по суті, є таким першим та масштабним проектом.
Враховуючи вищезазначене, ""Українська музейна медіаплатформа"" відповідає як стратегічним цілям Українського культурного фонду, так і конкурсної програми..."
________________________________

  "Найцікавішою особливістю цього проекту є те, що він має намір об'єднати українські музейні інституції в єдину медіаплатформу. Відтак, цей проект створює нагоду вивести музейні простори у публічну мультимедійну інтернет-сферу.
   Іншою значущою особливістю проекту є навчальна складова, адже він передбачає створення навчальної програми для музейних працівників і сертифікацію 100 перших учасників, які представлятимуть музеї з усіх регіонів України.
   План підтримки стабільності проекту після його завершення викладений достатньо переконливо і можна сподіватися, що такий майданчик як Форум Української музейної медіаплатформи зможе стати самостійним форматом зустрічей працівників музейної справи.
  Вищезгадані риси створюють позитивне враження про проект. Музейне середовище України дуже велике і неоднорідне. Поряд з музеями загальнонаціонального значення, яким легше пристосовуватись до вимог сучасності, існують сотні регіональних музеїв, яким складно зберегти відвідувача і перебудувати свою роботу згідно нових високотехнологічних вимог. Важливо, що даний проект, маючи на меті створити українську музейну медіаплатформу, прагне налагодити партнерську мережу саме з музеїв периферійного розташування, але не завжди периферійного значення. Започаткований таким чином проект зможе стати каталізатором до ширшого об’єднання музейних середовищ України, ефективним майданчиком для неформальної освіти музейних працівників, яскравим приводом привернення уваги державних структур та приватних інвесторів до музейних надбань, і найголовніше - допомогти у популяризації музейних фондів та збільшенні відвідувачів у регіональні музеї..."
 
  Детальні пропозиції та зауваження експертів у звязку з форматом публікації упущені.

  Коротка інформація про проект:

  На базі мережі музеїв України започаткувати створення якісного контенту пізнавального, культурно-мистецького та соціального спрямування з подальшим його поширенням через нову національну, музейну медіаплатформу.

  До проекту долучились в якості партнерів такі музені установи України: 

   Державний історико-культурний заповідник м.Дубно; 
   Луганський обласний краєзнавчий музей; 
   Волинський обласний краєзнавчий музей; 
   Покровський історико-краєзнавчий музей;    

Обґрунтування та актуальність Проєкту:

 В Україні функціонує понад 4 сотні музеїв, які мають проводити науково-освітню роботу. В цих музеях зосереджений неймовірно багатий культурний пласт країни, який в рамках данного проекту підвищить інституційну спроможність музеїв, посилить роль культури в розвитку суспільства, буде напряму сприяти творенню нового культурного продукту та популяризувати українську культуру в світі. 
  Проект в майбутньому буде слугувати інструментом для монетизації культурної спадщини. Тобто проект "Українська музейна медіаплатформа" ( далі УММ) повністю відповідає основним стратегічним цілям УКФ, та саме необхідність музейних установ у своїй роботі застосовувати сучасні медійні аудіовізуальні технології свідчать про актуальність піднятої проблеми в музейному просторі України. 
  Для прикладу Кременецький краєзнавчий музей (далі ККМ) в 2013-2020 роки самотужки за підтримки громадських організацій та творчих об'єднань використовуючи історичну та культурну спадщину краю створив та записав декілька відео, аудиозаписів та довготривалих фільмів. Сьогодні ККМ працює над двома проектами:
  1. Серія фільмів "Малі історії Великого Кременця" де на підставі інтерв'ю мешканців міста старшого покоління монтуються 1-3 хвилині сюжети для поширення цікавих свідчень в соціальних мережах Інтернет. 
  2. Серія фільмів "Рідна Кременеччина. Історія села." де наукові співробітники ККМ опрацьовують матеріали музею та готують сценарії для подальшого продакшену 44 фільмів про села Кременецької громади. ( більш детально про ці проекти можливо дізнатись з інтерв'ю директора ККМ https://www.facebook.com/1703119379955051/posts/2696903440576635/ ). 
  Ці проекти вже викликали неабияку зацікавленість більш ніш 20 музейних установ України, про що свідчить наявність партнерів УММ. Таким чином оголилась проблематика виготовлення музейними установами нового аудіовізуального контенту та створення нової національної медіаплатформи.  
  За підтримки УКФ наш музей, керуючись своїм досвідом, створить та відпрацює методику системного виготовлення аудіовідео контенту. Ця своєрідна дорожня карта УММ дозволить українським музеєм практично та ефективно проводити свою роборту в цьому напрямку та постійно поповнювати медіаплатформу цікавим релевантним культурним продуктом.

  Відповідність Проєкту до конкурсної програми: 

  Завдяки реалізації проекту УММ музеї України будуть мати дієвий інструмент для створення суспільнозначущого контенту історико-культурного спрямування. Музеї України у своїй роботі будуть застусовувати сучасні цифрові технології, що в свою чергу буде на пряму сприяти діджиталізації культурної спадщини. 
  УММ буде формувати спільні ціності громадського суспільства та сприяти культурному розмаїттю, міжкультурному діалогу. 

  Важливість Проєкту для Кременецького краєзнавчого музею та партнерів:

  Основною статутною діяльністью музеїв в Україні є популяризація нашої культурної спадщини. УММ це потрібний, сучасний інструмент для усіх наших музеїв, який також дозволить у великій мірі досягнути стратегічні цілі УКФ. Для ККМ проект важливий, адже установа отримає можливості та фінансування створення дієвої методики виготовлення та розміщення аудіовізкального контенту, оскільки досвід роботи в цьому напрямку за попередні роки вимагає системної та налагодженної співпраці не лише в трудовому колективі а й широкої взаємодії з громадськостью та представниками інщих установ. Без розробленої методики, чіткого розподілення обов'язків та ефективного планування, виготовлення аудіовізуального контенту в ККМ набуває хаотичного характеру, є ресурснозатратним та маолодієвим. Ось декілька питань для вирішення:
 - Потрібно отримати платні юридичні послуги, а саме розробити типову угоду з використання авторського права, угоди співпраці з іншими установами. Внести зміни у типові посадові інструкції та інше.
 - Розробити положення про дорадчий орган керівника музейної установи та співпраці з науково-методичною радою музею, для планування виготовлення та розміщення контенту а також визначення необхідних напрямків та тем для висвітлення на УММ;
 - Розробити рекомендації щодо розміщення контенту на підкастах, в соціальних мережах YouTube, Facebook, Istagram та офіційній сторінці УММ;
 - Розробити рекомендації щодо співпраці та медіапланування з місцевими та національними ЗМІ; 
 - Створити офіційний сайт проекту УММ та акаунти в соцмережах;
 - Розробити рекомендації щодо використання мінімального набору технічного обладнання, зйомок контенту на мобільні телефони, монтаж тощо; 
 - Використовуючи досвід ККМ та команди проекту узагальнити та розробити навчальну програму УММ для працівників музейної галузі, краєзнавців, науковців, істориків, представників громадськості. Окремі рекомендації необхідно буде сформувати для адміністрацій музейних установ; 
 - Провести серію майстер-класів та лекцій, веб-семінарів та викласти необхідні напрацьовані матеріали в відкритий доступ; 
 - Чітко відпрацювати всі механізми продакшину та розміщення контенту УММ в ККМ та партнерських установах на 5-20 прикладах. Врахувати усі пропозиції та зауваження учасників проекту;

  Чому проект є унікальним?

  Проекти які б об'єднували українські музейні інституції в одну медіаплатформу відсутні. Тож цей проект має свою унікальність оскільки буде першим, маштабним, спільним який об'єднує музеї України з суспільством.

  Чому проект є інноваційним?

  Цей проект УММ є інноваційним оскільки по своїй суті має реалізувати новий, альтернативний підхід у роботі музейних установ України в популяризації культурної спадщини.

  Основна мета проекту:

  Надати музеям України новий, альтернативний інструмент комунікації з широкою аудиторією населення країни, через розроблення та відпрацювання методики виготовлення аудиовізуального продукту, та постійного наповнення відповідним контентом новоствореної в проекті музейної медіаплатформи.

четвер, 5 січня 2017 р.

Гречані вареники автентична страва Кременеччини

                                        "Людина, яка придумала вареники, я знаю ти на небесах!"
                                        (автор вислова на жаль, нам не відомий)

         Шановні друзі! В цій статі я, (Андрій Левчук м. Кременець), спробую дещо озагальнити та  передати вам інформацію про чудову традицію жителів кременеччини, яка сьогодні набула нової форми та розквіту. Мова піде про одну автентичну кулінарну страву, яку готували в нашому краю, а саме про вареники з сиром, з гречаного борошна. Страва ця повноцінна, подається у нас із свіжою сметаною та сухими, солоними, делікатесними шкварками, що повільно стомилися з сала, котре мало багату та рясну прорость.

         Моє знайомство з гречаними варениками, сягає в сьогодні вже далекі часи мого щасливого дитинства у 80х роках. Страву цю готувала моя мати для гостей на прохання батька, тож стереотип у мене склався виключно, що це святкове блюдо. Під час частування, за звичай в той період застілля, коли вже починають прорізатися співучі голоси, мати ставила на стіл макітру з темно-сірими варениками. Звісно гості всі раділи, зтішувались, милувались... в компанії відчувалась неабияка рідна атмосфера, яка мені запам'ятається на все життя. Я полюбив гречані вареники, та вважав їх, як і мій батько, своєю улюбленою стравою!

        Згодом я закінчив середню школу, поїхав вчитися в Луцьк, там прожив декілька років після інституту і перебрався до Києва, коли ж приїздив до батьків частенько просив наліпить гречаників. Поштовхом до популяризації  стала одна подія в моєму житті, коли новообраний міським головою Леонід Кичатий запросив мене на роботу до Кременецької міськради першим заступником. Точно не пригадаю, чи це було моє день народження, чи приїздили друзі в гості, чи може поляки з міст побратимів, але пригадую, що це був придорожній місцеве ресторан "Три валєта", де я складав меню майбутньої дефіляди:
- Дівчата а у вас є вареники з гречаною мукою?
- Ні нема.
- А можете наліпити?
- Ні, ніколи не ліпили.
- Покличте будьте добрі вашого головного кухаря?
Так на моє перше замовлення почали ліпити гречані вареники з сиром із гречаного борошна.  За декілька років, схожі замовлення лунали від мене в інших закладах харчування міста. А згодом я був приємно здивований, коли ця страва з'явилась в майже усіх їхніх меню! Але це ще не все, здивувався я насправді, коли дізнався, що сьогодні в Кременці можна купити заморожені гречані вареники у "Напівфабрикатах" та декількох інших місцевих маркетах!
Ніде, ніде раніше я не зустрічав цих вареників, ні в меню, ні у продажі, ні у когось дома. Навіть бува перепитував знайомих та колег з інших регіонів України, влаштовував пошукові запити в Інтернеті, листав кулінарну літературу... Марно. Але це мене чомусь і тішило.
Напевно тому, що фраза "Кременецькі гречані вареники", це мій вислів. З чим я і вітаю краян, бо мало хто має свою неповторну страву!

Керамічний сувенір-свистунець "Кременецький гречаний вареник", з логотипом "Кременецький сувенір. Кременецький краєзнавчий музей.", які були виготовлені в музеї Томашівським С.М.
        На моє переконання, День українських вареників слід робити 12-13 грудня "На Андрія", за звичаєм дівки ліпили різних вареників та й ворожили. Традиція ж, звичай ж....
Фантастична страва вареники! Між іншим, з якими лиш тільки начинками їх не ліплять? А вареники з капустою та грибами, які заправляються смаженою на олії цибулею?... Ось і погодьтесь, друзі, зі мною, що українська кухня по правді феноменальна та поетична!?
В Кременецькому краєзнавчому музеї науковими співробітниками, сьогодні розпочатий напрямок роботи із збереженням нашої етнографії у автентичних стравах. На разі досліджуються біля 20 страв Кременеччини, які я сподіваюсь колись стануть підставою для смачного кулінарного фестивалю в нашому місті. В 2016 році 13 грудня в музеї відбулось декілька заходів, серед яких був організований майстер-клас "Кременецький гречаний вареник".
Був задокументований рецепт страви, для подальшої передачі на захист світової культурної спадщини в ЮНЕСКО.

       "Вареники з сиром з гречаного борошна" Уркаїнська кухня, Південа Волинь м.Кременець. За рецептом жительки Кременця Левчук Євгенії Петрівни.
        Ліпляться вони за принципом як і звичайні вареники, але є деякі розбіжності та особливості. Важливо, що б тісто було потрібної консистенції, для цього гречане борошно має бути не дрібного помолу. Борошно має бути свіжим, а щоб воно завжди було під рукою і не псувалось, зберігати його слід не провіяним з усім лушпинням що після помолу. Провіювати по потребі. Перед замісом тіста борошно додатково перетрусіть через сито разів два-три.
Кухня народна, тому точної ваги не беріть. На вагу борошна беріть вагу свіжого сиру. Переминаючи руками сир для начинки, вибийте яйце, посоліть.
       Щоб гречане тісто зліплювало вареника, обов'язково замішуйте гарячою водою, додайте пшеничного борошна не більше четвертої частини від гречаного.
Вареники мають бути великими (10-16 см), стінки товстими. Варитись вони будуть трохи довше за звичайні. Воду посолити. Після того як зваряться викладіть на стільницю, щоб вони трохи стекли та декілька хвилин підсохли.
       Викласти в глибоку макітру, полити жиром з під шкварок. Шкварки та сметану подавати окремо.






















 Окремо слід розповісти про шкварки і про те чому вважається гріхом називати наші вареники - пирогами, але усі зацікавлені зможуть почути про це все на наступних музейних майстер-класах.

На завершення декілька приказок про вареники:

Ріж мою душу вареником до подушки

Були вареники, та й на вербу повтікали

Вареники ті самі та інша макітра

Сметаною вареників не зіпсуєш

Який хват до вареників

Догадався та й вареники в шапку


Смачного!